Втома. Лікарняний. Заява на звільнення. Між цими точками – працівник, який тижнями тягнув перевантаження, не озвучуючи «мені важко». Це і є ціна мовчання про ментальне здоров’я на робочому місці.
Про економічні втрати від ігнорування ментального здоров’я працівників, психосоціальний комфорт як складник охорони праці та необхідність системного підходу до нього говорила Анастасія Голотенко Anastasiia Golotenko, експертка Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, на Всеукраїнському форумі «Безпека праці 2026» від виробничо-практичного журналу Працюй Безпечно. Ключові інсайти увійшли до окремого матеріалу осіннього випуску https://e.oppb.com.ua: «Мовчання коштує дорожче: економіка ментального здоров’я на роботі».
Експертка спирається на дослідження, проведене спільно з Державна служба України з питань праці у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська.
Опитування, у якому взяли участь 856 представників приватного, державного та громадського секторів, показало: більшість компаній вважає ментальне здоров’я критично важливим, але лише одиниці мають дієві механізми підтримки, тому наміри часто залишаються на папері. Чому так? Анастасія Голотенко назвала 5 переконань, які найчастіше заважають бізнесу діяти системно, – і пояснила, чому жодне з них не витримує перевірки на практиці.
Міф 1: визнати проблему – достатньо.
Для реальної турботи про ментальне здоров’я працівників недостатньо лише задекларувати важливість цієї теми чи проводити окремі тренінги. Справжній ефект для бізнесу з’являється лише тоді, коли компанія будує системний підхід з інтеграцією у робочі процеси та KPI керівників.
Міф 2: якщо є політика – питання вирішене.
Те, що зафіксовано в документі, і те, що реально роблять менеджери та що насправді відчуває працівник, – абсолютно різні речі. Треба їх збалансувати та інтегрувати між собою.
Міф 3: це виключно робота HR-відділу.
Турбота про ментальне здоров’я – це спільна відповідальність усієї компанії. HR-відділ може будувати систему, консультувати. А реальні зміни впроваджують керівники та топменеджмент.
Міф 4: тільки великі компанії можуть побудувати систему.
Малий бізнес часто реагує швидко, але рішення не закріплюється інституційно. Тому потрібен фокус на регулярних check-ins і базових правилах навантаження. Великий бізнес частіше має формальну систему: інструменти є, але не доходять до працівників. Варто перевіряти, чи змінює політика реальну поведінку лінійних менеджерів.
Міф 5: працівникам це не цікаво.
Низька залученість – це не брак інтересу, а наслідок недовіри або відсутності реальних змін після попередніх опитувань. Важлива коректна робота з фідбеком.
Детально ознайомитися із дослідженням «Практики підтримки психічного здоров’я на роботі» можна на платформі «Ти як?» за посиланням 
https://howareu.com/…/ponad-85-ukrainskykh-kompanii…
Також на основі дослідження було створено практичний гайд для роботодавців «Підтримка ментального здоров’я на робочому місці» https://howareu.com/…/pidtrymka-mentalnoho-zdorovia-na…
Всеукраїнська програма ментального здоров’я Ти як? – ініціатива першої леді Олена Зеленська, спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері ментального здоров’я та розвиток культури піклування про ментальне здоров’я. Супровід розробки та впровадження «Ти як?» здійснює Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я World Health Organization (WHO).
