В умовах війни та щоденних викликів збереження ментального здоровʼя – завдання з зірочкою для українців. Це день про нагадування, що ментальної підтримки потребує кожен : військові, переселенці, діти, ті, хто втратив близьких, чи не щодня чує вибухи, переживає стрес, скруту…

Незалежно від віку, соціального статусу кожен може отримати ментальну допомогу та підтримку. Розпочати варто зі звернення до свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра для дитини. Наші лікарі первинної медичної допомоги пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP і надають базову ментальну допомогу. У разі потреби лікар надасть базову допомогу або скерує далі до вузького спеціаліста – психолога, психотерапевта чи психіатра.

Сімейний лікар КНП «СЦПМСД» Олена Сємікіна провела зустріч до Дня ментального здоров’я з пацієнтами у м. Черкаси.

Медична сестра сімейної медицини КНП «СЦПМСД» Світлана Губар розповіла співробітникам та відвідувачам Хабу «Моя Луганщина» (м. Тернопіль) як підтримати своє ментальне здоров’я в умовах війни.

Медичні працівники повідомили, що кожна людина, навіть найміцніша духом і сильна фізично, може почуватися часом погано. Це нормально, і немає нічого соромного у тому, щоб звернутися до фахівця з ментального здоров’я. Або попросити підтримки у людей, яким довіряєш – адже це допомагає.

Як піклуватися про своє психічне здоров’я?

Дозволяйте собі відчувати. Визнати втому, злість чи смуток — нормально.

Говоріть про те, що вас турбує, з другом, родичем або психологом.

Обмежуйте потік новин і обирайте перевірені джерела інформації.

Дбайте про тіло.

Підтримуйте контакт — це найкраща профілактика емоційного вигорання.

Не соромтеся звертатися по допомогу.

Піклуйтеся про близьких вам людей, підтримуйте один одного.

Формати прояву підтримки:

тілесні: дотики, обійми, рука на плечі;

предметні: речі з історією — улюблена іграшка, листівка, фото;

побутові: турбота у щоденних деталях — бутерброд у холодильнику, квітка у вазоні, теплий чай;

соціальні: допомога в магазині, мисочка з водою для тварин, добре слово;

духовні: молитва, тиха присутність, спільне мовчання.

Дослідження українських і міжнародних фахівців показують:

рівень щоденного стресу та тривоги майже вдвічі вищий у людей, які не мають якісної соціальної підтримки;

люди з низьким рівнем соціальних зв’язків у 6 разів частіше оцінюють своє життя як «страждання»;

люди з міцними соціальними зв’язками в 3 рази частіше оцінюють своє життя як «процвітаюче»;

дорослі, які часто спілкуються з близькими, є більш адаптованими;

обговорення почуттів і переживань з батьками сприяють більшій адаптованості дітей до стресу;

батьки дітей, які краще адаптуються до стресу, активно залучаються до їхнього життя.

Тому сьогодні і щодня запитайте когось поруч: “Ти як?” І не забудьте чесно відповісти собі на це питання

Піклуйтеся про себе і своїх рідних, дбайте про емоційний стан – від цього залежать якість життя та загальне самопочуття!