Безпека їжі, яка потрапляє до нас на стіл — це спільна відповідальність виробників, перевізників, продавців, кухарів і, зрештою, самих споживачів. У Всесвітній день безпеки харчових продуктів, який відзначають 7 червня, розповідаємо, що може зробити кожен, аби зменшити ризики отруєння та
кишкових інфекцій.
Для того, аби кінцевий споживач отримав безпечні продукти, контроль відбувається на кожному етапі харчового ланцюга за концепцією «Єдиного здоров’я» (One Health). Цей підхід розглядає здоров’я людей, тварин та екосистем як взаємопов’язану систему.
«Єдине здоров’я» охоплює інфекційні виклики зоонозів (хвороб, що передаються від тварин людині), антибіотикорезистентність і безпеку харчових продуктів. Зв’язок між цими сферами прямий: збудники інфекцій, які циркулюють серед тварин, потрапляють до харчового ланцюга через м’ясо, яйця й молочні продукти і зрештою можуть опинитися на нашому столі.
Що робити, аби ризики інфікуватися були мінімальними, розповідаємо на картках
Для вдосконалення моніторингу і реагування на спалахи харчових інфекцій Центр громадського здоров’я разом із Держпродспоживслужбою впроваджують спільні алгоритми епідеміологічних розслідувань і обмінюються даними між відомствами. Ця співпраця відбувається в межах проєкту MISUPH за підтримки Європейського Союзу.
Також у рамках MISUPH в Україні впроваджується електронна система епіднагляду (ЕСЕН) — єдина цифрова платформа для збору, аналізу та обміну даними щодо гострих, хронічних та інфекційних хвороб в Україні. Вона дозволяє відстежувати збудників у навколишньому середовищі в режимі реального часу і швидко реагувати на потенційні загрози.
Матеріал підготовлено За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров’я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.
