Карантин для переважної більшості українців, як і жителів інших країн, уражених пандемією коронавірусу, випробування нове – це вам не три-чотири дні боротьби із застудою. Більше ніж на місяць ми змушені поміняти звичний уклад, навіть соціальну поведінку, спілкування із близькими.
За даними наукових досліджень, проведених під час попередніх епідемій, майже 40% людей, що перебували на карантині, мали психічні порушення різного ступеня, і абсолютно всі люди в цей період відчували психологічні прояви, частіше за все дратівливість, тривогу і депресію як нормальну реакцію на ізоляцію . Причини зрозумілі: загальна напруженість, страх перед хворобою і смертю, незайнятість, обмеження свободи, падіння доходів, невизначеність майбутнього … Тобто ймовірність психічних порушень набагато вища, ніж смерть від вірусу.
Подумайте про те, чому ми це робимо (ізоляція). Це не чиясь примха чи політични умисел. Пандемія — це виклик нашій цивілізації, і ми його приймаємо. Попередня — на початку минулого століття (мається на увазі так звана “іспанка” — пандемія грипу 1918- 1920 років — ред.) — забрала 50-80 мільйонів життів і зруйнувала щонайменше дві імперії. Це тривала, виснажлива битва, рубежі якої сьогодні у когось на робочому місці, у когось вдома. Ми працюємо — ти сидиш вдома. Ми вдома — ти працюєш. Будуть втрати: загинуть люди, впаде економіка, зникнуть з карти деякі держави. Але ми врятуємо націю, хоча світ вже не буде таким, як раніше.
Отже, коли ми самі для себе прийняли рішення про самоізоляції, то більше не страждаємо від насильства та обмеження волі, бо це наше усвідомлене рішення. Одна проблема вирішена.
Подумайте, коли закінчиться пандемія? Тоді, коли у більш ніж 70% людей з’явиться
імунітет, тобто ми всі рано чи пізно зустрінемося із вірусом. У більшості це буде безсимптомно, менша частина перехворіє, і тільки у 10% хворих перебіг хвороби буде важким. Боятися немає сенсу, це все одно станеться. Сенс карантину не в тому, щоб НЕ захворіти, а в тому, щоб ми не захворіли всі одночасно, виграти час. А шанс померти від цієї хвороби досить невеликий, і тим менший, чим менший темп захворюваності. Отже, померти досить важко, перехворіти майже неминуче. Боятися більше нічого, починаємо жити.
Як же жити в ізоляції? Як бути, якщо довелося залишитися одному в квартирі або навіть у великому будинку? Або удвох? Або великою родиною в тісній квартирі?
Перший випадок (один на один із собою) найважчий. Так еволюційно склалося, що ми істоти соціальні і спілкування для нас найефективніший засіб зниження тривоги. Ми так влаштовані генетично, що інтуїтивно починаємо об’єднуватися в разі небезпеки. Тому якщо хтось залишився один на карантині, моя йому порада: використовуй цю можливість, розберися із собою. Доведи до ідеалу своє тіло і розум, твори, медитуй і думай, поки не зрозумієш: це все не має сенсу, якщо немає з ким розділити … Це розуміння допоможе краще підготуватися до наступного карантину.
Удвох легше. Набагато. На початку. Але з кожним днем приходить розуміння того, що ви погоджувалися “прожити разом життя”, але не готові 24/7 чекати, “поки смерть не розлучить нас”. Похмуро? Але це правда, ми і без пандемії ніколи не знаємо, як довго нам бути разом … Насолоджуйтесь один одним, вивчайте і відкривайте нові грані. Ізоляція — це випробування, але це і можливість побачити те, що не помічали роками, каталізатор розвитку відносин.
У сім’ї ж важливо виділити кожному простір, психологічно і фізично, можливість побути на самоті, мати “своє” місце, нехай і на підвіконні)). Розподіліть обов’язки по дому, час користування ванною і комп’ютером … Ви команда шаттла “Space-Х”, попереду довгий і важкий шлях. Останнє стосується і подружжя, і самотнього героя.
Дотримання простих правил психогігієни допомагає зберегти і зміцнити психічне
здоров’я:
- користуйтеся тільки достовірними джерелами інформації, не забувайте, що гібридна війна триває і за поширення фейків є кому платити. І поки ще є чим;
- припиніть “залипати” в телевізор і смартфон, поглинаючи новини. Рівень тривоги відразу знизиться. Важливе ви не пропустите однозначно;
- живіть “тут і зараз”. Немає сенсу шкодувати про втрачені можливості і нереалізовані плани, робіть те, що можете, в цих умовах, сьогодні;
- підтримуйте фізичну форму. Відеоблоги тренерів допоможуть перетворити квартиру в спортзал;
- щодня пізнавайте нове. Відеотури музеями або цирк “Дю солей” — вибір за вами;
- знайдіть дистанційні способи спілкування. Віртуальне засідання клубу або онлайн-ігри, “сходіть в гості” по скайпу або заспівайте разом онлайн;
- подбайте про своїх близьких і тих, хто поруч, допоможіть чим можете тому, хто цього потребує. Це наповнює життя змістом.
